Перший удар самообороною вважати не варто, — ВС

Дії кривдника не можуть кваліфікуватись, як самооборона, якщо він першим вдарив потерпілого. Про таке йдеться у постанові Верховного Суду від 25.07.2018.

Дружина вирішила піти від свого чоловіка, прихопивши заразом речі, які він купував під час їхнього шлюбу. Допомогти винести майно із квартири вона попросила свого брата та ще кількох знайомих. Коли компанія увійшла до помешкання, чоловік висловив свою незгоду. Розгорілась перепалка в ході якої брат дружини наніс йому тілесні ушкодження, що призвели до втрати свідомості.

Суд першої інстанції засудив бузотера до 5 років позбавлення волі та стягнув з нього на користь потерпілого моральну та матеріальну шкоду. Апеляційний суд скоротив термін покарання до 3 р., у іншому залишивши вирок без змін.

До касаційного суду звернувся захисник засудженого, який просив направити справу на новий розгляд через те, що суди не розібралися у намірах його підзахисного. За твердженням захисника той лишень намагався захистити сестру, що варто б було кваліфікувати, як заподіяння ушкоджень при перевищенні меж самооборони.

У постанові № 211/2852/16-к ВС зауважив, що доводи про заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, спростовуються сукупністю доказів, зокрема показаннями самого засудженого, який підтвердив, що в ході конфлікту він підійшов до потерпілого та першим вдарив його по голові від чого потерпілий впав на підлогу.