Панацея від корупції

ОЛЕНА ДРОЗДОВА, адвокат, директор АБ «Дроздова та партнери», к.ю.н.

Сьогодні, 14 червня, набув чинності Закон про Вищий антикорупційний суд. Його стрімке схвалення свідчить про сумлінне виконання Україною поставлених перед нею ЄС умов. Однак чи не стане такий поспіх на заваді справді якісній підготовці і введенню в дію ВАКСУ? А може це лише чергова швидкоминуча профанація та вистава для Європи та МВФ?

За прикладом Румунії

    Антикорупційні суди створені та діють лише в 5 країнах, і частина з них — зовсім неєвропейські. Перший такий суд був створений на Філіппінах. Позитивним був досвід створення антикорупційних судів у Сенегалі: за 7 років існування суду країна за світовим індексом сприйняття корупції піднялася з 94-го на 64-е місце. Для порівняння: Україна наразі знаходиться на 130 місці.

   Як приклад часто наводять Румунію, де антикорупційні суди показують досить непогані результат. Утім більшість держав-членів Європи підтримують низький рівень корупції і без спеціальних судових органів. Таку позицію висловлював голова Касаційного господарського суду Богдан Львов, стверджуючи, що достатньо було б просто впорядкувати, модернізувати та вдосконалити роботу вже існуючих судів та забезпечити належний нагляд і контроль за їх діяльністю з боку державних органів.

    Так чи інакше, але ВАКС буде створений, і багато хто розглядає його як панацею від корупції.

    Наразі справи про корупційні злочини розглядаються загальними судами, які вже неприховано стогнуть від перенавантаження. Ситуація ще й ускладнилася тими нововведеннями до Кримінального процесуального кодексу, які набули чинності навесні цього року, та розпочатою судовою реформою, що включає перевірку кваліфікаційного рівня суддів та має наслідком суттєве скорочення їх штату. За даними Державної судової адміністрації за минулий рік до суду надійшло понад 3 тис. обвинувальних вироків щодо корупційних злочинів, але розглянуто трохи більше половини.

З прицілом на пришвидшення

   Очевидно, що створення нового органу правосуддя, до того ж, вузькоспеціалізованого, має, перш за все, розвантажити існуючі суди. Таку думку висловив і нинішній очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, нарікаючи, що наразі справи щодо корупціонерів-високопосадовців затягуються у судах на нескінченний термін і саме ВАКС має вирішити цю проблему. Головний поборник корупції в Україні також додав, що стратегічна перемога в її подоланні буде лише тоді, коли справи, щодо представників цієї касти будуть розглянуті «у дуже швидко створеному, прозорому Вищому антикорупційному суді».

     До «плюсів» створення ВАКС та його ролі в боротьбі з корупцією в Україні можна також віднести те, що цей орган, у випадку формування його справді висококласного та головне чесного штату, забезпечить саме реалізацію принципів повноти дослідження доказів та з’ясування всіх обставин справи. Як результат, буде постановлено дійсно справедливе обгрунтоване рішення, оскільки цьому органу підсудне обмежене коло справ, які вимагають дуже ретельного вивчення через свою специфіку та складність. Дотепер цього не вдалося забезпечити через уже згадане надмірне навантаження.

    Однак, не забуваймо, що ВАКС — це, перш за все, судовий орган, у якому зустрічаються в одній залі детективи НАБУ і прокурори САП. Тому багато в чому ефективність та результативність діяльності нової установи залежатиме від їхньої роботи.

«Підводні камені»

   Закон, що набрав чинності, є перш за все технічним, бо врегульовує механізм створення ВАКС та організації його роботи. Передбачено чимало нових процедур, залучено нових суб’єктів… Але наскільки Україні вдасться реалізувати заплановане? «Підводні камені» нового закону зустрічаються вже а його перших сторінках — так, наприклад, однією з обов’язкових вимог до кандидата на посаду судді ВАКС є «значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією». Але як багато професійних юристів в Україні можуть похизуватися таким стажем? Певно, що таких не багато.

   Крім того, спосіб формування суддівського корпусу ВАКС передбачає участь у ньому двох українських органів — Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Отже по суті лише громадська рада міжнародних експертів буде справді неупередженим і незалежним відбирачем.

     Крім того, свою роль має відіграти і персональний склад ВАКС — корупціонерів, відповідно до вимог закону, будуть судити справді досвідчені та професійні судді, які мають належний досвід і зможуть повноцінно охопити всі аспекти кожної справи.

     До того ж, за минулий рік було засуджено за корупційні злочини 3 працівників суду. Із урахуванням не стовідсотково позитивного показника доброчесності і порядності українських суддів, є привід для побоювання щодо того, чи не стане ВАКС замість основної інстанції в подоланні корупції її головним «розсадником»?

    Необхідно буде забезпечити реальний дієвий контроль за всіма антикорупційними органами та їх працівниками, у тому числі — суддями ВАКС, щоб вони не почувалися безкарними до того, як сповна виправдають наданий кредит довіри.

      Зрозуміло, що створення ВАКС потребує фінансування з держбюджету, як на його матеріально-технічне так і на кадрове забезпечення. Це було враховано при розробці закону «Про державний бюджет України на 2018 рік» та передбачено 29 млн грн. на створення ВАКС. Що ж, це свідчить про серйозні наміри України. Головне, аби ці кошти були вчасно спрямовані за належністю.