Бажання наживи на підпитку привело до невиправних дій

Набрав законної сили вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, по справі за звинуваченням громадянина Т. за статтями 186 ч.3, 152 ч.1, 153 ч.2 КК України.

Суд встановив що обвинувачений Т., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, через не зачинену на запірні пристрої хвіртку проник до двору, де шляхом пошкодження зачинених на замок вхідних дверей проник до будинку в одному з сіл Білгород-Дністровського району, Одеської області. Діючи з корисливою метою та чітким умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), застосовуючи насильство вимагав від потерпілої грошові кошти. Після надання обвинуваченому грошової купюри номіналом 100 гривень, він схопив потерпілу та повторював свою вимогу про надання йому ще грошових коштів, проте більше грошових коштів не отримав у зв`язку з їх відсутністю у потерпілої.

Далі, продовжуючи свої злочині дії обвинувачений із застосуванням фізичного насильства та висловлювання погроз застосування насильства до її  малолітньої дитини, з метою задоволення своєї статевої пристрасті природним способом вступив в статеві зносини з потерпілою на ліжку, де під час скоєння злочину лежала її малолітня дитина, яка звісно дуже злякалась.

Далі,  продовжуючи злочинні дії обвинувачений, так само погрожуючи вчиненням шкоди дитині потерпілої, вступив з потерпілою в статеві зносини неприродним шляхом.

У судовому засіданні, обвинуваченний Т. визнав свою провину повністю, пояснив, що знаходився в стані алкогольного сп’яніння, що він щиро розкаюється, та просив пробачення за скоєне у потерпілої. Визнання провини та щире каяття, суд врахував як пом’якшуючі обставини, але вчинення протиправних дій у стані алкогольного сп’яніння, являються обтяжуючими обставинами, які також були враховані судом.

Після вивчення всіх доказів по даній кримінальній справі, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому постановив вирок, за яким визнав винним обвинуваченного Т. та призначив йому остаточне покарання у вигляді 5 (п’ять) років 25 днів позбавлення волі.

         Невже можна просто вибачитись перед людиною, після того, як ти наніс таку психологічну травму її дитині, їй особисто, після того, як ти спаплюжив її честь та гідність. Немає виправдання таким діям, не дивлячись ні на що…