Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Заборонити аудіо- чи відеозапис суд може, тільки якщо прийнято рішення про розгляд справи у закритому засіданні. Однак для цього мають бути достатні підстави: треба оцінити баланс суспільного і приватного інтересів.
Про це зазначила суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Тетяна Анцупова на спільній нараді суддів ВС за участю голів апеляційних та окружних адміністративних судів з проблемних питань адміністративного судочинства, передає кореспондент «ЗіБ».
Відповідно до п.5 ст.10 Кодексу адміністративного судочинства, особи, присутні в залі судового засідання, представники ЗМІ можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом.
«Таким чином розширюються способи реалізації принципу гласності судового процесу», – зазначила Т.Анцупова додавши, що цей принцип закріплено не лише в КАС, але й у п.6 ст.129 Конституції.
Доповідач звернула увагу на тлумачення відповідної норми суддею Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Віктором Стрільчуком під час зустрічі керівництва КЦС із представниками апеляційних судів, про що писав «ЗіБ». Нагадаємо, тоді В.Стрільчук сказав, що «витлумачити цю норму можна лише однозначно, тобто ні за яких обставин суд не може заборонити користуватися портативними пристроями відео чи аудіо запису, і при цьому думка учасників процесу не враховується». «Тобто тут суд не вирішує питання балансу інтересів чи захисту приватних інтересів учасників процесу», – зазначила Т.Анцупова. І додала, що як і Цивільний процесуальний, Кодекс адмінсудочинства передбачає можливість заборони зйомки «з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом». І єдиним таким обмеженням є розгляд справи у закритому засіданні.
Саме тут, приймаючи рішення про проведення відкритого чи закритого судового засідання суд і має оцінити той баланс приватного і суспільного інтересу. При цьому треба враховувати положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст.8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя», ст.10 «Свобода вираження поглядів». А також практику Європейського суду з прав людини.
П.8 ст.10 КАС визначає, що розгляд справи у закритому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.
«Тобто, приймаючи таке рішення суд має звернутись до положень закону «Про інформацію», і мати на увазі, що є категорії інформації, які охороняються законом. Також відокремлено такий критерій, як захист особистого та сімейного життя людини», – сказала суддя КАС.
Голова КАС Михайло Смокович додав, що дотримуючись принципу гласності сьогодні суди вже не запитують у приватних (юридичних чи фізичних) осіб про те, чи згідні вони, щоб проводилась аудіо- чи відеофіксація засідання. Й додав, що раніше виникали «конфлікти» між судом, який намагався захистити цих осіб, і ЗМІ. «Дуже приємно, що законодавець врегулював ці питання», – зазначив М.Смокович.
_03_03.png)
