Жовтогаряча картка

Європейському суду з прав людини набридло розглядати скарги українців на невиконання рішень національних судів. Бо всі його рекомендації щодо розв’язання проблеми просто ігноруються, а вал скарг наростає. Україні потрібно вживати системних заходів. Правники запропонували, з чого почати.

Терпець урвався

Днями юридичну спільноту збурило рішення Великої палати ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України». Ним Суд вилучив з реєстру та передав Комітету міністрів Ради Європи понад 12100 справ наших співвітчизників, які скаржилися на невиконання рішень національних судів.

Ідеться про заяви, подані після винесення пілотного рішення «Юрій Іванов проти України». У цьомут вердикті ще у 2009 році констатовано структурні проблеми з виконанням рішень національних судів, що призводить до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У прес-релізі з даного приводу ЄСПЛ зазначив, що в момент прийняття рішення у вересні 2009-го, на розгляді Суду перебувало 1400 подібних справ. Сьогодні, хоч уже завершилися слухання в 14430 справах цієї групи, залишилось 12143. Якщо їх просто розглянути без усунення першопричини проблеми, кількість заявників тільки збільшиться. Тоді ЄСПЛ ризикує стати частиною української системи виконання судових рішень.

У документі йдеться, що жодної користі чи відновлення справедливості не варто очікувати від багаторазового повторювання висновків Суду в довгому переліку подібних справ. Тому було визнано, що саме Комітет міністрів має визначити спосіб розв’язання проблеми та визначити для України необхідні заходи загального характеру.

Урядовий формалізм

Не завадило такому рішенню й те, що в Україні триває різнопланова судова реформа, зокрема й у системі виконання рішень. Було ухвалено нову редакцію закону «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 №1404-VIII та закон «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2.06.2016 №1403-VIII.

Однак самого лише прийняття актів недостатньо. Потрібна політична воля, аби від норм була практична користь. Тож Асоціація правників України організувала обговорення питання.

Старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий зазначив, що, дійсно, справи про невиконання рішень національних судів, які надійшли до ЄСПЛ після 2009 року, становлять 1/3 від загалу. За кількістю заяв у Страсбурзі Україну нині випереджає тільки Туреччина, й це не може не непокоїти.

Цікаво, що в день, коли відбулось обговорення, провів своє перше засідання підкомітет з питань виконання рішень ЄСПЛ Комітету Верховної Ради з питань правової політики. Його було створено влітку цього року. У парламентському підрозділі не задоволені роботою урядового уповноваженого у справах Євросуду. Бо не отримали чіткої відповіді на своє звернення щодо переліку заходів загального характеру, які реалізує Уряд. Натомість з’ясувалося, що остаточного переліку не існує. Тобто виконавча влада не розуміє, що вона повинна робити й навіщо.

Нова професія допоможе

Також юристи слушно зауважили, що у своїх запереченнях на заяви громадян до ЄСПЛ Уряд, зокрема, посилається на реформу виконавчого провадження. Проте, як видно, на практиці вона поки що залишає бажати кращого.

Тим часом правники бачать у появі нової професії реальні можливості покращити ситуацію. Ю.Хорунжий запропонував, із чого можна почати. Він послався на статистику Міністерства юстиції та зазначив, що близько 30% відкритих сьогодні виконавчих проваджень стосуються стягнення аліментів — понад 550 тис. справ. Іще близько 570 тис. — інші провадження, що теж можуть відійти до приватних виконавців, якщо кількість останніх буде достатньою.

Поки що представників нової професії лише 69. Утім, за словами правника, вони вже відкрили 498 проваджень, з яких 76 завершено. Це свідчить про ефективність роботи. Було б доцільно, аби Уряд або Мін’юст провели кампанію щодо популяризації нових послуг серед населення, у тому числі серед  стягувачів у соціальних спорах. Бо таких проваджень сьогодні понад 50%, і приватні виконавці могли б ефективно допомагати громадянам та розвантажити державну виконавчу службу.

Спільна робота

Директор Центру комерційного права Валентина Данішевська запропонувала розв’язати проблему з виконанням рішень щодо аліментів за прикладом країн Балтії. Там держава взяла на себе обов’язок виплачувати аліменти. А вже потім виконавці, причому там працюють лише приватні, стягують кошти з боржників на користь держави.

Крім того, за словами В.Данішевської, у громадських організацій та експертних установ є конкретні напрацювання з приводу того, які кроки слід робити та яких заходів уживати. Однак чиновники, декларуючи необхідність реформ, насправді не дуже хочуть щось змінювати.

Своєю чергою депутати запропонували співпрацю, бо можуть одержувати інформацію від чиновників і лобіювати впровадження напрацьованих експертними колами пропозицій.

Нібито певні інструменти є. Проте, знову ж таки, ефективність їх використання залежить від політичної волі. Доводиться сподіватися, що тепер вона з’явиться. Бо рішення у справі «Бурмич та інші проти України», як було сказано, стало «якщо не червоною, то глибоко насиченою жовтою карткою».

ПРЯМА МОВА

АндрійСТЕЛЬМАЩУК, 
керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери», президент Асоціації правників України:

— Наша судова система має певні проблеми, і ми працюємо над тим, щоб їх вирішувати. Але проблеми є також із виконанням рішень. І складно сказати, які з них є гострішими та з чого потрібно починати.

Безумовно, дуже важливо забезпечити справедливе судочинство. Проте через невиконання рішень громадяни не отримують захисту прав та інтересів, по який вони звертаються до судової системи.

Рішення «Бурмич та інші проти України» стало досить резонансним. Його обговорюють в юридичній спільноті, у соціальних мережах. Тому ми вирішили провести професійне обговорення, аби зрозуміти, а що ж, власне, відбулося та що це рішення означає для українського суспільства в цілому та для кожного громадянина зокрема.