Чи стане новий Конституційний суд ще й незалежним?

Експерти нарікають, що новий закон про Конституційний суд залишить його політично залежним від влади. Схвалений в останній пленарний тиждень літа законопроект вже підписав спікер парламенту та направив на затвердження президенту. Парламентська опозиція намагалася заблокувати документ, посилаючись на порушення регламенту під час голосування, але їй не вдалося.

Якщо документ підпише президент, на КС чекають суттєві зміни. Проте, як вказують експерти, не з'явиться головного - незалежного і прозорого відбору суддів Конституційного суду. Окрім того, через новий закон про КС провладні фракції змінили спосіб обрання омбудсмена. Уповноважений з прав людини тепер обиратиметься відкритим, а не закритим голосуванням, що вже критикують незалежні експерти.

Сенати, гроші та конкурси

Влітку 2016 року поправками до Конституції депутати суттєво змінили систему роботи Конституційного суду. Тепер парламент вніс ці норми і в новий закон про КС. У Конституції передбачили, що кандидатів на посади суддів відбиратимуть на конкурсі. А потім їх призначатиме президент, парламент та з'їзд суддів за своїми квотами. Умови конкурсу мали виписати в законі, й багато експертів сподівались, що цей відбір буде ефективним. Також у роботу КС вписали новий вид звернення - конституційну скаргу на закони, яку може подати будь-який громадянин. Суддям КС дозволили іти на пенсію в 70, а не 65 років. У проголосованому проекті закону всі ці норми розширили та детально прописали.

Найбільше експерти критикують процедуру конкурсного відбору суддів. У законі вказали, що конкурсом суддів за квотою президента займатиметься комісія президента, у парламенті - профільний комітет, а для З'їзду суддів - Рада суддів. Формально конкурс буде відкритим і на нього подаються всі охочі, які відповідають вимогам до судді КС. Проте гарантій, що конкурси проводитимуть незалежні експерти, немає. Усі претенденти на посаду судді також будуть проходити спеціальну антикорупційну перевірку.

Зовсім нове у законі - структура суду і його робота. У КС працюватиме Велика палата, до якої входитимуть всі 18 суддів. Вона розглядатиме всі конституційні подання та звернення. Всі судді ще й входитимуть у два Сенати - по 9 в кожному. Саме Сенати розглядатимуть конституційні скарги громадян.

Також створять шість колегій - по три судді у кожній. Саме вони спочатку розглядатимуть усі звернення до суду та визначатимуть, чи відповідають вони умовам подальшого розгляду у Сенаті та Великій палаті. Така схема має пришвидшити роботу суду. Кожен громадянин зможе скористатись новим механізмом - конституційною скаргою. Схема така: якщо суд ухвалив рішення щодо вас і послався на певний закон, а ви вважаєте цей закон неконституційним, можете оскаржити його у КС. Але для цього потрібно, щоб рішення щодо вас пройшло всі судові інстанції - першу, апеляцію та касацію. КС навіть зможе тимчасово забороняти виконувати судові рішення, через які скаржиться громадянин. Це будуть робити для того, щоб запобігти "незворотнім наслідкам". Для запуску нового механізму конституційної скарги у законі передбачили, що до 2020 року КС зможе залучати іноземних радників.

Заробітну плату суддів КС прирівняли до платні суддям Верховного суду, яку нещодавно суттєво підвищили. Вона там стартуватиме від 116 тисяч гривень.

Конкурси без конкурсів?

Опитані ВВС Україна експерти у сфері конституційного права вважають, що найбільшим мінусом нового закону є саме відбір суддів. На їхню думку, прописаний механізм конкурсу буде неефективним і не дасть обрати незалежний та професійний склад КС. Директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вказує, що після зміни Конституції очікував появи у законі механізму ефективних конкурсів. Зокрема, мала бути єдина авторитетна і незалежна комісія, яка відбиратиме кандидатів і для президента, і для парламенту, і для З'їзду суддів. "Але депутати фактично залишили стару схему призначення суддів, хоч і передбачили конкурс", - вважає пан Коліушко. Він наводить приклад президента. "Раніше йому відбирала кандидатів якась служба в адміністрації, а тепер її просто назвуть конкурсною комісією", - наполягає експерт.

Один з найавторитетніших суддів КС у відставці Микола Козюбра також вважає, що без єдиної та незалежної конкурсної комісії якісно змінити склад КС важко. "Комісія має бути спільна для президента, парламенту та з'їзду суддів. За таких умов був би баланс для представництва у КС наукових кіл та практикуючих суддів", - вважає пан Козюбра. Прописані в законі механізми він називає сумнівними.

Противники проекту у парламенті з фракцій "Батьківщини", "Самопомочі" та "Радикальної партії" наполягають, що через це влада матиме вплив на КС.

Натомість співавтор проекту закону та голова профільного комітету Руслан Князевич назвав ухвалення документа "історичним кроком, який дасть можливість мільйонам українців отримати справедливість в Конституційному суді".

Експерти вказують, що більшість інших положень проголосованого законопроекту, окрім конкурсу, позитивні. Зокрема, Микола Козюбра схвально оцінив механізм конституційної скарги. А ще те, що основним способом розгляду конституційних спорів буде письмове слухання, як це заведено на Заході. Також він добре відгукується про розподіл роботи суду у Великій палаті, Сенатах та колегіях.

Законопроект з сюрпризом

Під час схвалення закону про КС автори вдалися до хитрощів. Законом про КС депутати змінили процедуру обрання уповноваженого з прав людини. У чинному законі передбачене таємне обрання бюлетенями. Останні кілька місяців у Верховній Раді не могли домовитись про компромісного кандидата, тож проштовхнули норму про відкрите голосування. З таким голосуванням легше контролювати виконання політичних домовленостей, що неможливо, якщо голосувати бюлетенями. Під час обговорення поправок до законопроекту Ольга Червакова від БПП наполягла на виключенні скандальної норми, парламент навіть проголосував за це. Пані Червакова пояснювала, що зміна процедури обурить міжнародне співтовариство. Але зміну не зарахували. Пояснили це тим, що Ольга Червакова, озвучуючи суть поправки, помилилася в її номері. Документ з нормою про відкрите голосування пішов на підпис президенту, і це підтверджують в офісі омбудсмена.

І пан Коліушко, і пан Козюбра впевнені, що, з юридичної точки зору, вносити правку у закон про омбудсмена через закон про КС було неправильно.

Автор: Віталій Червоненко

Джерело: ВВС Україна