Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Заяви про обрання суддів на безстроковий термін лунали неодноразово. Проте лише днями процес по-справжньому пішов: Україна отримала список із 821 судді, котрих планують зробити довічними. Хто потрапив у цей перелік, яка процедура призначення і взагалі – добре це чи ні, з'ясовували журналісти сайту "24".
За "старим" законодавством (до впровадження, так званої, судової реформи), "володарі мантій" в Україні призначалися президентом на перші п'ять "пробних" років служби, а після цього – могли бути безстроково призначені парламентом. Нині ж схвалена Венеціанською Комісією Конституційна реформа судової системи України передбачає, що судді обиратимуться Вищою радою правосуддя відразу й на все життя, тобто безстроково.
Адвокат Роман Маселко відзначає, що зміни до судової реформи вступають у силу через три місяці з моменту їх публікування – відтак Основний закон повноцінно запрацює орієнтовно в кінці вересня. Також змінами до Конституції пропонується прибрати призначення суддів на п’ятирічний "випробувальний" термін і обирати їх відразу довічно.
Власне, зараз йдеться про тих суддів, котрих рекомендували на призначення безстроково по-старому законодавству. Таких назбиралося аж 821! Деякі служителі Феміди чекають своєї черги на "довічне" вже близько двох років. Декотрих лише нещодавно рекомендували і "передали" до Верховної Ради.
Яка процедура? Судді, котрі відпрацювали 5 років, далі повинні призначатися безстроково. Вони мають отримати рекомендації Вищих кваліфікаційних комісій, яка передає їхні матеріали до Верхованої Ради. ВР голосує за них: якщо суддя набирає відповідну кількість голосів, то він вважається обраним безстроково, – зазначає Маселко.
Представлений список "821", звісно, потребує серйозної уваги. Тому громадські організації (Автомайдан, Реанімаційний пакет реформ і Громадський люстраційний комітет) ретельно проаналізували, хто є хто серед суддів-претендентів, і виявили, що серед них є чимало персон з "люстраційною" біографією та "підмоченою" репутацією.
Наприклад, кандидат на "довічне" Василь Андрійцьо закінчив вищий навчальний заклад КДБ СРСР і до обрання суддею працював слідчим Управління КДБ у Закарпатській області.
Дивним чином у список потрапили 14 суддів... Російської Федерації! На 15-х служителів Феміди наявні скарги до ВРЮ, ВККС, інших органів державної влади, скарги в інтернет-мережі. На 2-х відкриті кримінальні провадження: зокрема, Івана Шепітка звинувачують в одержанні хабара в особливо великому розмірі, а Віктора Кицюка підозрюють у прийнятті завідомо неправосудного рішення з мотивів особистої зацікавленості.
А ще є 34 судді, котрі приймали рішення щодо активістів та учасників Євромайдану. 24 мають звинувачення щодо неправосудних рішень, 6 – стосовно участі у рейдерських захопленнях, 7 – у зловживанні службовим становищем та хабарництві.
Бути обраними на безстроковий термін можуть також: 1 суддя, який виносив рішення у відпустці, 5 – з наявним незадекларованим майном, 8 – зпритягненням до дисциплінарної відповідальності, 7 – з порушеннями присяги судді.
Експерти стверджують: якщо обирати суддями людей, котрі не пройшли належну перевірку, то по суті, ми матимемо "кота в мішку". Адже основна мета судової реформи: очищення суддівського корпусу. І в першу чергу "очищати" мали за рахунок звільнення тих суддів, в яких закінчилися повноваження.
Якщо ВР за якихось кандидатів не проголосує, це означатиме, що їх список піде до Вищої ради юстиції. А ВРЮ вже сама вирішуватиме, звільняти цих суддів чи ні. Однак, якщо на Верховну Раду є хоч якийсь вплив громадськості, то на Вищу раду юстиції такого впливу немає, – підкреслив Маселко.
Проте є важливий нюанс: поки невідомо, за якою процедурою Верховна Рада голосуватиме – за всіх суддів-претендентів разом, окремо чи поіменно.
Експерт групи "Реанімаційний пакет реформ" Михайло Жернаков вважає, що для судової влади це добре. А для народу України? Поки важко сказати. Все залежатиме від того, як швидко ми зможемо призначити новий Верховний Суд і оновити суддівський корпус.
Якщо це вдасться, нові судді отримають додаткову гарантію незалежності. Якщо ні – ми "зацементуємо" ту систему, яка є наразі. І узалежнимо її додатково від президента. Якщо раніше принаймні Верховна Рада якось "балансувала" повноваження глави держави, то на сьогодні він матиме визначальний вплив на те, призначити суддю чи ні, – коментує Жернаков.
Призначення суддів на безстроковий термін є нормальною практикою, і взагалі – це стандарт Ради Європи. Адже суддя має бути незалежним. "Щоб політичний орган не мав права перепризначати суддю декілька разів у політичний спосіб", – уточнює Жернаков.
Практично скрізь в країнах західної демократії, суддів призначають безстроково. Як правило, там не буває ситуацій, коли політичний орган посеред кар’єри судді приймає рішення продовжувати його суддівство чи ні. Однак, наголошує експерт, це в тих країнах, де працює нормальний механізм контролю над діяльністю суддів. З чим у нас, до речі, проблеми. Тому питання – чи буде такий "довговічний" суддя благом для суспільства та держави – залишається відкритим.
Джерело: 24tv.ua
_03_03.png)
