Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
10 червня Конституційний Суд України офіційно оприлюднив прийняте 8 червня 2016 року Рішення № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п’ятої статті 141 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та положень пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“.
Суб’єкт права на конституційне подання – Верховний Суд України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотаннями визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п’ятої статті 141 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI (далі – Закон № 2453) у редакції Закону України „Про забезпечення права на справедливий суд“ від 12 лютого 2015 року № 192–VIII (далі – Закон № 192) зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII (далі – Закон № 213), Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 24 грудня 2015 року № 911–VIII, а також положення пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону № 213.
Конституційний Суд України розглянув на відповідність Конституції України (конституційність) положення частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п’ятої статті 141 Закону № 2453 щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, встановлення максимального розміру такого утримання, припинення його виплати суддям у відставці на період їх роботи на певних посадах та скасування права судді на перерахунок довічного грошового утримання судді, призначеного раніше, а також положення пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону № 213, відповідно до яких з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до Закону № 2453, і призначається пенсія на загальних підставах. Верховний Суд України вважає, що положеннями пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону № 213 „фактично ліквідовано конституційно закріплений інститут відставки судді, що слугує гарантією незалежності для працюючих суддів і є складовою його правового статусу як діючого судді“.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, оспорювані положення суперечать частині першій статті 8, статті 21, частинам першій, п’ятій статті 126, статтям 150, 152 Конституції України.
Ця справа розглядалася на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України у формі усного слухання за участю представників суб’єкта права на конституційне подання – Верховного Суду України, Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України із залученням представників Ради суддів України, а також на відкритому пленарному засіданні у формі письмового слухання та у закритій частині пленарного засідання Конституційного Суду України.