Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В Харкові завершив роботу дводенний дискусійний клуб «Ефективне правосуддя» : «Вплив на суд: неправомірний тиск чи стандарти демократії?».
Як повідомили "ЗіБ" в АПУ, до організації заходу долучилися Секція суддів АПУ, Відділення АПУ в Харківській області, Господарський суд Харківської області та Харківське регіональне відділення Національної школи суддів України.
Дати відповідь на питання: вплив на суд – це неправомірний тиск чи стандарт демократії – таке завдання було поставлено перед учасниками заходу, серед яких були судді, адвокати та фахівці з психології та соціології.
Перший день роботи дискусійного клубу охопив соціологічні, психологічні та філософські питання впливу на суд. Другого дня учасники перейшли до обговорення прикладних питань – від побудови стратегії захисту судді від неправомірних посягань прокурорів до організації суддівського самоврядування.
«Ми, як представники прогресивної юридичної спільноти, як ніхто зацікавлені в ефективній та незалежній роботі суду, щоб на суд ніхто не міг впливати – ні ЗМІ, ні представники державних органів. Але це дорога з двостороннім рухом. Саме суддівський корпус має бути рушієм ефективної роботи дисциплінарних органів. Ми проти масового звільнення суддів, але з іншого боку – ми звертаємо увагу на неефективність дисциплінарних процедур», - зазначив Президент АПУ Денис Бугай на відкритті заходу.
У свою чергу голова Господарського суду Харківської області Віталій Усатий говорив про необхідність зміни процедури призначення суддів з відповідними змінами до Конституції України.
Основна увага експертів дискусійного клубу була зосереджена на особливостях застосування ст. 375 Кримінального кодексу України (прийняття завідомо неправосудного рішення). Як виявляється, лише у 2014 році в ЄДРДР по 375 статті було внесено відомості щодо 210 кримінальних правопорушень. «Ця сума значно перевищує кількість всіх справ про притягнення суддів до відповідальності за ст. 375 протягом існування суду в СРСР та в Україні часів незалежності», - прокоментувала статистику Валентина Щепоткіна, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, секретар судової палати у кримінальних справах.
«При чому, по 110 справах провадження було закрито, підозра винесена у відношенні 8 осіб, а в суд направлено 3 – з обвинувальним актом. Куди подівались інші – невідомо», - презентувала статистику, отриману від Генеральної прокуратури України, В.Щепоткіна.
У 2015 році ця статистика стала ще більш вражаючою – лише за шість місяців 2015 року було внесено до ЄДРДР 206 таких справ. При цьому підозра винесена по 38 особам, а в суд направлено 13 справ. На думку пані Щепоткіної, прокуратура використовує можливості за цією статтею для маніпуляцій та тиску на суддів. При цьому елемент суб’єктивної сторони складу злочину – наявність умислу – дуже важко довести, тому, зазвичай, такі справи нічим не завершуються.
«Безперечно, тверезо оцінюючи події в нашому житті, навряд чи ми можемо сказати, що 375 статтю треба вилучити з кодексу, інше питання – вона має бути використана за наявності приводів та підстав для цього, а не при наявності виправдувальних вироків, які не подобаються стороні провадження», - переконана вона.
Свій рецепт унеможливлення тиску та маніпуляцій судом з боку прокуратури представив Володимир Кравчук, член Правління АПУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної комісії. «Прокурор, який був обвинувачем у справі, а також будь-який інший прокурор цієї ж прокуратури, не має права вносити до ЄДРДР інформацію про вчинення суддею злочину, передбаченого ст. 375 ККУ», - переконаний він.