Публічні особи – критика неминуча!!!

         На днях в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області розглядалася цивільна справа  про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Суть справи полягала в тому, що одна з місцевих газет («Советское Приднестровье») надрукувала та розповсюдила статті в яких мова йшла про керівництво Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в тому числі і заступника голови.  Автором статей є пані  Корчагіна Ф.І. - радник голови Білгород-Дністровської РР, колишній начальник відділу культури Білгород-Дністровської РДА (відповідач по справі), а звернулася з позовом до суду Петренко С.П., заступник голови районної державної адміністрації із соціально-гуманітарних питань (позивач по справі).

У судовому засіданні позивачка стверджувала, що  наведена інформація в  статтях безпосередньо стосується Петренко С.П. та відомості та факти, наведені в статті, принижують честь, гідність її в першу чергу як людини, так і посадової особи, заступника голови районної державної адміністрації., характер висловлювань в статті створює негативне враження і відношення, крім того наведені в статті факти містять неправдиву інформацію, яка порочить ділову репутацію як публічної особи в нашому районі та не відповідає дійсності і підлягає спростуванню.

Але відповідачем Корчагіною Ф.І. до суду було подано заперечення відповідно до якого вона просила в задоволенні позовних вимог Петренко С.П. відмовити повністю.

Мотивуючи свої заперечення, доводи та вимоги, відповідач Корчагіна Ф.І., посилається на наступне: що в статтях у газеті «Советское Приднестровье»  взагалі не йде мова про громадянку Петренко С.П., а йде мова про керівництво Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в тому числі і заступника голови. Таким чином, вказаними вище статтями жодним чином не порушено права, свободи чи інтереси особисто громадянки Петренко С.П., а отже в останньої відсутні правові підстави для звернення до суду. Користуючись своїми громадянськими правами, відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», Корчагіна Ф.І. висловила свою особисту думку написавши статті «Наш район достоин лучшего» та «Момент истины».

Редакція МГ «Советское Приднестровье» яка теж є відповідачем по справі заперечувала проти позову та стверджувала, що в вище наведених  статтях «Наш район достоин лучшего» та «Момент истины» йде мова про проблеми, які фактично існують в районі та їх автор висловлює свої думки відносно рішення даних проблем та побажання керівникам району, які є публічними людьми. Петренко С.П. у свої позовній заяві не вказує чим саме в статтях Корчагіна Ф.І. принижує її гідність та честь, а ділову репутацію люди отримують роками і якщо вона добра, то її неможливо знищити двома статтями у газеті. Тим більше, кожний громадянин України має конституційне право на свободу слова і громадянка Корчагіна Ф.І. також висловила своє оціночне судження (думку), на яке має право. Більш того, викладені у статтях факти мають документальне підтвердження.   

Між тим, суд з такими доводами, твердженнями та вимогами Петренко С.П. погодитися не може, виходячи зі змісту положень та аналізу ст.ст. 270, 275, 277, 297 Цивільного кодексу України, п.п. 4, 18, 19, 21, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», п.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та враховуючи факти того, що:

- в даному випадку факти, викладені Корчагіною Ф.І. (у статтях в газеті «Советское Приднестровье») стосовно та з приводу діяльності Петренко С.П., є оціночними судженнями про поведінку останньої і виражають суб'єктивну думку Корчагіної Ф.І. (що було зазначено як позивачем, так і відповідачами у статтях, запереченнях на позов та наданих в судовому засіданні усних поясненнях), крім чого, відповідно до положень п.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів;

- Петренко С.П. обіймала посаду заступника голови (а на даний час виконуючого обов’язки голови) Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, тобто є публічною особою, а, як було вище зазначено, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати;

- суд не вправі зобов'язувати відповідачів вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про недоведеність, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог Петренко С.П., у зв'язку з чим в задоволенні позовної заяви Петренко С.П. до Корчагіної Ф.І. та РМГ «Советское Приднестровье» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди –  відмовив.

Це не перша справа, яка розглядалась нашим судом відносно  публічних осіб які зверталися з позовами про про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, але згідно діючих норм нашого законодавства та практики розгляду справ даної категорії є така позиція суду.