Від окладу до окладу

 Як показує статистика, оклад є лише частиною коштів, які отримують працівники апарату судів. При цьому в деяких випадках не надто значною частиною порівняно з преміями. Водночас урядовці планують суттєво обмежити «понаднормові» доходи й самостійно визначати оклад.

Нижче не буває

«Працівники апарату (секретарі судових засідань, помічники суддів, спеціалісти) продовжують отримувати мізерну, злидарську заробітну плату», — з листом такого змісту та вимогою забезпечити достойний дохід до керманичів держави звернулися працівники апарату Господарського суду Івано-Франківської області. Після того як звернення було розміщене на сайті нашого видання, про підтримку колег заявили й в інших установах.

Працівників апарату обурює те, що їхні оклади дотепер залишаються в межах «мінімалки» — 1218 грн. «Мінімальна зарплата — це законодавчо встановлений мінімальний розмір плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану норму праці», — нагадали високопосадовцям працівники апарату, висловлюючи сумнів у тому, що до некваліфікованої можна віднести і їхню роботу, яка вимагає вищої освіти, досвіду та професіоналізму.

«Загострення економічної кризи, стрімке зростання комунальних тарифів, цін на товари першої необхідності призвели до того, що розмір зарплати працівників апарату не забезпечує належного рівня їхнього життя, суперечить вимогам часу і, найголовніше, не сумірний з тією відповідальністю, яку несуть державні службовці», — додали представники апарату Господарського суду Миколаївської області, чий лист також надійшов на адресу «ЗіБ».

Особливе невдоволення в службовців викликає те, що вони продовжують отримувати мінімальні доходи, хоча для нардепів, урядовців, прокурорів і суддів обмеження вже зняті.

Преміальне життя

Важко сказати, чи вдалося б у судах заповнювати бодай якісь вакансії, якби заробітна плата обмежувалась окладом. Однак, як показує минулорічна статистика, оприлюднена Державною судовою адміністрацією, дохід працівників апарату складається з кількох бонусів. Щоправда, він безпосередньо залежить від місця роботи.

Для прикладу, оклад помічника судді становив стандартні 1218 грн., але премії різнилися дуже суттєво, адже нараховуються з фонду економії оплати праці. Так, в Апеляційному суді Закарпатської області премія в середньому дорівнювала 1200 грн., тобто це навіть менше, ніж оклад. А ось в Апеляційному суді Одеської області, повідомляє ДСАУ, — 3401 грн. Таким чином, враховуючи всі інші складові (індексацію, надбавку за вислугу тощо), помічники суддів в Ужгороді заробляли 2942 грн., а їхні колеги з Південної Пальміри — 6215 грн.

Велику різницю можна побачити й у винагороді, отримуваній працівниками апарату господарських судів. Якщо на Закарпатті вони отримували з усіма надбавками 2859 грн., то їхні одеські колеги — 4850 грн. Серед адміністративних судів першої інстанції найбільше платили помічникам у столиці (4768 грн.), а найменше — у Хмельницькому (2721 грн.)

Зрівняють усіх

Усунути розбіжності в оплаті праці та продемонструвати, що оклад — це не формальність, а реальна складова заробітної плати, мали нові правила, передбачені законом «Про забезпечення права на справедливий суд». Відповідно до нього посадовий оклад працівника апарату, посада якого віднесена до 6-ї категорії, становить 30% окладу судді місцевого суду. Оклади ж працівників апарату, віднесені до кожної наступної категорії, установлюються з коефіцієнтом 1,3 до попередньої. Таким чином, виходячи з окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних зарплат, для помічника судді він мав би дорівнювати 3654 грн.

Вимагаючи якомога швидше реалізувати ці положення на практиці, працівники апарату Апеляційного суду Львівської області, як і їхні колеги з господарської юрисдикції, звернулися до керівників держави й нагадали, що відповідно до ст.43 Конституції кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. До того ж, ідеться у зверненні, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законодавством, а тому безпідставне його порушення може стати підставою для звернення до суду.

Однак, як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, урядовці вже встигли дати задній хід і внесли проект «Про державну службу» (№2490). Згідно з ним норму, яка вимагає підвищення окладу працівників апарату, пропонується прибрати із чинного закону.

Водночас ініціатива передбачає обмеження розміру премій працівників апарату (як і решти держслужбовців). Передбачається, що вона не перевищуватиме 30% окладу.

Надбавка ж за вислугу років установлюватиметься на рівні 3% окладу за кожний календарний рік служби. А надбавку за ранг визначатиме безпосередньо Кабмін.

Не оминули урядовці своєю увагою й економію фонду оплати праці. Відповідно до проекту зайві кошти спрямовуватимуться не на премії, а на «виплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця». На перший погляд різниця не принципова, проте ініціатива визначає, що ці бонуси не повинні перевищувати двох «мінімалок» (2436 грн.) і не можуть виплачуватись більш ніж 6 місяців. Коли цей термін сплине, доведеться заповнити вакансію або повернути зекономлені кошти державі.

Розміру окладу проект не встановлює. Передбачається, що держслужбовців поділять на 9 груп, визначення окладу для яких виконавча влада залишить за собою. Зважаючи ж на бажання урядовців відшукати шляхи економії, навряд чи працівникам апарату варто розраховувати на зростання доходів.

«Низькі заробітні плати та постійне ігнорування звернень щодо підвищення окладів зрештою призведуть до частої зміни кадрів, що, у свою чергу, не дасть можливості досягнення високого професійного рівня працівників суду», — наголошують у Господарському суді Івано-Франківської області.

Загроза втрати найбільш кваліфікованих кадрів і розбалансування системи судоустрою мала б змусити владу нарешті звернути увагу на проблеми працівників апарату. Хоча, з другого боку, посадовці вже мають досвід ігнорування подібних звернень. Не виключено, що второваним шляхом вони підуть і цього разу.

ГОЛОС НАРОДУ

Користувачі сайту «ЗіБ» дали свої оцінки розміру заробітної плати працівників апарату судів і можливим 
його змінам:

Ольга: Я працюю в суді з 1980 року і все чекаю виконання їхніх обіцянок, що працівникам апарату піднімуть зарплату! А що виходить насправді? Депутати собі повернули зарплати, суддям також, а всі інші — раби, нехай виживають.

Ser M_T: Доки працівники апарату не почнуть організовані страйки, нічого не зміниться. І не нагадуйте мені, що законом це заборонено. Платити «мінімалку» кваліфікованим держслужбовцям, яких прирівняли до прибиральниці, — це також абсурдно та протизаконно, але, як бачимо, це нікого вгорі не бентежить. Навпаки, зміни до закону про підвищення окладів ще не почали діяти, як уже збираються їх скасувати.

Андрій: Пропоную почати бунт і в один прекрасний день, наприклад п’ятницю 13-го, всім звільнитись!

Rita: Сумніваюся, що нам починають платити гроші... Це сумно, одні обіцянки з року в рік, я думаю, що вихід один, як і говориться нам потай: «Не подобається — шукайте іншу роботу».