Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом

 Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

              В черговий раз в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області була розглянута цивільна  справа про позбавлення батьківських прав.

                Позивачка звернулася до суду, де просила позбавити відповідача(колишнього чоловіка своєї доньки) батьківських прав, посилаючись на те, що він не провідує та не займається вихованням та утриманням своєї неповнолітньої дитини.

Відповідач позов про позбавлення батьківських прав не визнав та заперечував проти його задоволення, оскільки від виконання своїх батьківських обов’язків не ухиляється, неодноразово висловлював турботу про свою доньку, має велике бажання спілкуватися з нею та брати участь у її вихованні. Неодноразово намагався зустрітися з донькою, але він був позбавлений можливості спілкувати з дитиною та брати участь у її вихованні й утриманні через перешкоди, які чинить у цьому позивачка. 

Тобто позивачка забороняє відповідачу бачитися з  дочкою та чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, такий доказ спростовує доводи позивачки про те, що відповідач  ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки.

Той із батьків або особа, яка їх замінює, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідач має постійне місце роботи, має дружину та двох неповнолітніх дітей, проживають разом однією сімєю, добрі життєві умови, піклується про дітей, надає їм все необхідне та матеріально забезпечує, взаємовідносини добрі, за місце проживання відповідач характеризується позитивно, не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, до кримінальної відповідальності не притягувався.

З аналізу норм сімейного законодавства слід зробити висновок, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для самої дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. 

Суд розглянувши всі документи, які надані позивачкою з вимогою позбавити відповідача батьківських прав, давши оцінку доказам, вислухавши пояснення сторін, свідків, думку прокурора, який заперечував проти задоволення позовних вимог, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.