У разі ліквідації госпсудів держава недоотримає 500 млн.грн

Чисельність суддів-господарників становить лише 1/8 від загальної кількості суддів. Водночас у 2013 році господарські суди розглянули позовних вимог на суму 113 млрд грн., що становить 32,4% від дохідної частини державного бюджету.

На це увагу звернув голова ВГСУ Богдан Львов під час круглого столу "Судова реформа в Україні. Зміна системи судів загальної юрисдикції: реформа чи перерозподіл влади", повідомляє “ЗіБ” з посиланням на ВГСУ.

Б.Львов також відзначив, що в 2014 році, попри всі наявні проблеми, кількість справ зросла на 2,4% порівняно з попереднім роком, сума вимог за якими сягнула 183,3 млрд грн., що становить 48,5% від дохідної частини бюджету.

Наразі, за словами очільника ВГСУ, стоїть питання не про ліквідацію господарських судів, а про їх реорганізацію. "Якщо говорити про першу інстанцію, то змінюються лише вивіски судів, а якщо про другу, то 7 апеляційних господарських судів пропонується об'єднати з 25 апеляційними судами загальної юрисдикції. Якщо ж говорити про ВГСУ, то його пропонується об'єднати з Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, але чомусь ніхто не говорить, що це також своєрідна його ліквідація", - зауважив Голова ВГСУ. Він також наголосив на тому, що питання ліквідації господарських судів - це 500 млн грн., яких недоотримає держава. Крім того, найближчі 2-3 роки буде цілковита плутанина в судовій системі, чого не витримає національна економіка. Своє бачення висловила і доктор юридичних наук, професор Наталія Кузнєцова, яка, зокрема, зазначила, що злиття двох спеціалізованих юрисдикцій в одну призведе до функціонування протягом невизначеного строку гібридної юрисдикції.

Не вважає ліквідацію господарських судів першочерговими завданням і старший радник ЮФ "Василь Кісіль і Партнери" Вадим Беляневич."Господарська юрисдикція має глибоке коріння та увібрала в себе весь позитивний досвід попередників, що призвело до того, що система працює добре, хоча і з деякими нюансами. Корупція існує, але не більше, ніж у всіх інших сферах життя", -зазначив Вадим Беляневич. На його думку, зараз треба займатися не перебудовою, а кадровими питаннями, і лише наступний етап може бути присвячений змінам до Конституції України, в тому числі вибору три- чи чотириланковості судової системи.

Водночас ряд суддів та експертів відзначають, що першочерговим є питання незалежності суддів.