Судом дослідженні проблемні моменти щодо права на захист

 В Апеляційному суді Кіровоградської області підготували узагальнення щодо забезпечення права на захист як однієї із загальних засад кримінального провадження. Його автори дослідили спірні питання, що виникають під час застосування чинного законодавства, та розробили пропозиції стосовно забезпечення однакового застосування правових норм.

В узагальненні відзначається, що вимог кримінального процесуального законодавства щодо забезпечення права на захист під час кримінального провадження, в якому участь адвоката є обов’язковою, переважно дотримуються.

Однак слід звернути увагу на проблему неоднозначного розуміння органами досудового розслідування і деякими суддями судів першої інстанції поняття «психічні вади» на підставі п.3 ч.2 ст.52 КПК та неналежну оцінку з боку суддів норми стосовно «здатності обвинуваченого самостійно здійснювати своє право на захист», внаслідок чого було порушено право на захист деяких осіб, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Практика застосування ст.53 КПК щодо залучення адвоката для проведення окремої процесуальної дії та закону «Про безоплатну правову допомогу» від 2.06.2011 №3460-VI стосовно залучення захисника за призначенням на стадії виконання вироку майже відсутня. Проблем правозастосування у цій сфері не виявлено.

Отже, зважаючи на важливість забезпечення права на захист як основної засади кримінального судочинства, важливої гарантії об’єктивного розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб, під час розгляду кримінальних справ суддям необхідно:

— ретельно перевіряти обставини, що зумовлюють обов’язкову участь захисника у кримінальному провадженні з урахуванням вимог стст.3, 55, 59, 63 Конституції, стст.20, 45-54 КПК, стст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

— вивчати роз’яснення та практику судів вищих інстанцій з питань дотримання права на захист у кримінальному провадженні, враховувати практику Європейського суду з прав людини.