Судова реформа

 Коаліційна угода, підписана 20 листопада, мабуть, найзабавніша в історії незалежної України. Юристів, напевно, зацікавлять норми про реформування системи судустрою. А норми ці дійсно заслуговують уваги. Не тільки (і не стільки) характером змін, а й розмахом, з яким коаліція планує провести судову реформу.

Суддівська кар’єра

Отже, в угоді зазначається, що після проведення реформи політичні органи не братимуть участі у вирішенні питань кар’єри судді.

Законами термін «політичний орган» не визначений. Нині долю всіх суддів загальних судів (і 2/3 суддів Конституційного Суду) вирішують два органи — Президент і Верховна Рада. Назвати «більш політичні» органи в загальноприйнятому сенсі навряд чи вдасться.

Тобто, тепер нам потрібно готуватися до того, що через 7 місяців (в угоді вказано, що строк виконання — II квартал 2015 р.) жоден із цих органів не братиме участі у формуванні суддівського корпусу? А хто ж братиме?

Дисциплінарні стягнення

Буде розширено перелік дисциплінарних стягнень (щодо судді).

Як ми знаємо, таких стягнень може бути всього два — догана та звільнення. Цікаво, які ще заходи «народяться» в парламенті найближчим часом стосовно суддів. Зауваження? Попередження про неповну службову відповідність? Сувора догана із занесенням? Чи відправлення в дисциплінарний батальйон?

«Неналежність до підсудності»

Буде створено механізм, за яким суд не зможе повернути звернення особі у зв’язку з неналежністю до підсудності.

Дослідження юридичного неологізму «неналежність до підсудності» залишимо лінгвістам. Нас цікавить фактаж|. Що це означає? Ймовірно, те, що починаючи з літа 2015 р. можна буде подавати будь-які судові документи до найближчого суду. А суд їх розглядатиме або візьме на себе «пересильні» функції.

Безумовно, можливість заощадити на поштових марках — це привабливо. Проте є й інший бік медалі. Наприклад, питання, що стосується незаконності або неконституційності нормативного акта, вельми неоднозначне. А від його вирішення залежить, куди звертатися — до Вищого адміністративного чи Конституційного Суду. Якщо таке звернення надійде до районного суду віддаленої області, нескладно передбачити, що він навряд чи зможе правильно визначити підсудність. І відповідно, відправити звернення за «правильною» адресою. Отже, сенс «навантаження» судів такими функціями — під великим питанням.

Недоторканність судді

Буде обмежено недоторканність судді. Судді матимуть тільки функціональний імунітет.

Термін «функціональний імунітет» використовується в міжнародному приватному праві (клінічну імунологію ми в розрахунок не беремо). І застосовуватися він може виключно щодо держав. До суддів його віднести досить непросто.

У найпростішому вигляді недоторканність — це «неможливість доторкнутися». Тобто, основне питання: чи зможе правоохоронний орган «торкатися» до суддів? Або інакше: чи буде суддя підлягати кримінальній відповідальності нарівні з іншими особами? Все інше навряд чи можна зарахувати до недоторканності. Тому й ділити її на «функціональну» й «дисфункціональну|» немає підстав.

Відзначимо, що положення про обмеження суддівської недоторканності все ж таки знайшли своє відображення в так званих функціональних нормах коаліційної угоди (у відповідному розділі під назвою «Судова реформа» й навіть зі строком виконання — II квартал 2015 р.). А ось положення про недоторканність депутатську згадуються тільки раз, дуже боязко і в самому «невиконуваному» місці — в преамбулі. Там, де зазвичай висловлюються спонукальні мотиви, норми-цілі й норми-принципи, що не мають реальної юридичної сили. Продублювати ж це положення у «функціональних» нормах угоди сторони забули.

Проте питання імунітету — тема для окремого дослідження.